Ми довгі майже два роки "повномасштабки" не писали "підсумків року".
А цікаво було б кинути оком, як змінилося Котомістечко за час катастрофічних подій.
Пригадаємо початок 2022-го. Ми розвивали акаунт на Твіттер і почали збирати кошти через сервіс Fondy (з 2024 року сервіс не працює після рішення НБУ), чого раніше не пробували. Визначну роль тоді зіграла волонтерка Олена, яка днювала й ночувала в кіберпросторі Твіттера. Тоді ж ми запустили Патреон і він почав, меценат за меценатом, приносити додаткові кошти.
Наприкінці 2021 ми купили два (!) розбірних кото-будиночки і силами волонтерів зібрали та обладнали їх.
Ще й тягнули годівлю та ветеринарію на той час 120 котиків. Цей час був одним із піків чисельності і ентузіазму наших волонтерів. Зокрема, ми непогано розвинули наш Youtube-канал.
Була й темна сторінка. За тиждень до війни ми пережили булінг... Чи то пак інформаційну атаку. Тоді ми зібрали 40 тис грн на лікування котика Димка, хворого на ФІП і ще дві важкі хвороби.
Ми вже хотіли опустити руки і витратити кошти на життя Котомістечка, і меценати були згодні. Однак після нашого посту сталася хвиля хейту на Фейсбуці. Тож ми дали Димку шанс, розпочавши дороге лікування на перетримці у волонтерки Наталі Ігуменової.
(Паралельно ми побачили мінімум три угрупування зоо-волонтерів, які завозили в Україну ліки від ФІП).
Котик помер, а на нас накинулися хейтери. Адмін Котомістечка Олег тоді роздавав бан направо і наліво.
Мабуть, напередодні війни у міських божевільних агресія виявлялася у формі колективного цькування.
А далі сталося 24 лютого 2022 року.
Постало питання про евакуацію 120 котиків за кордон.
Перші два тижні війни Олег, вже перебуваючи на фронті у лавах ЗСУ, шукав варіанти вивезення. Відгукнулися знайомі і меценати з усього світу, включно зі США та Європою. Врешті Елліза, наша волонтерка з 2014 року, знайшла машину і водія. Люди з усього Києва подарували клітки. Ще люди підказували, де в умовах майже блокади купити корм.
На цьому фоні нас... Заблокувала адміністрація Твіттера. За вигаданою причиною "оприлюднення персональних даних". Ми здогадуємося, хто стуканув, і вже пожалілися на цю персону.
Друзі Котомістечка після 20 березня 2022 підняли кампанію на наш захист, і врешті Твіттер наприкінці березня 2022 відновив наш акаунт.
А як же евакуація? А вона відбулася! Правда, вивезли лише 62 зі 120 Зоокотів. Решта були надто дикі або нетранспортабельні (як котик Чарлі після давньої операції).
Відео про той визначний день.
Марина Куценко і ще одна дівчина вивезли котиків до Рівного, де Зоокотів вакцинували і прочіпували згідно правил ЄС. А правила мінялися щодня тоді.
Ми до останнього не знали, як коти будуть "переходити" кордон.
І от, силами волонтерів, котяче стадо перенесли через кордон у переносках і вони потрапили до організації Centaurus.
Далі котиків влаштували у польські родини в добрі руки.
З того часу Марина живе в Бельгії і з нею живе евакуйований з Котомістечка кіт Гламурр.
А що ми? Ми продовжили наш політ вже з меншою командою.
В плані ремонту і будівництва два буремні роки Котомістечко трималося на майстрах Вікторі Круку і Артему Форостяному.
"Спіральних" котів, яких ви тепер бачите на нашому паркані, намалював художник Діма Рибін, ще малюнки виконали Маша Рибіна і Орі Акума.
Анжеліка Комарова, кураторка Котомістечка, так щодня і здійснює свій тур з лівого берега на правий та назад. В умовах повітряних тривог, звісно.
На жаль, ми лише згадуємо дитячі свята, які ми влаштовували в 2017-2022 на Новий рік, Різдво та День захисту дітей. Події робити наразі нікому, всі сили та кошти ідуть на годування, ветеринарію та ремонт.
До наших підопічних додалися ще й переселенка Вікторія Чернецька з її 27 котами і 2 собаками.
У 2016 році вона була спізасновницею нашої ГО "Природа над усе".
Вікторія з тваринами евакуювалися з Бахмуту і цей міні-притулок ми так і називаємо "Бахмут".
Ще у нас 36 котів у Котомістечку, 5 на госпдворі зоопарку, 4 в медуніверситеті (там кураторка померла перед війною і Анжеліка годує котів сама). І дві (на 2024 рік – вже одна) собаки на платній перетримці в Борисполі.
Завдяки Патреону і постійним зборам ми прийняли рішення платити "мінімалку" трьом членам нашої команди, і таким чином ми підтримуємо Українську державу сплатою податків. Можна нарікати на владу, але ЗСУ утримується і нашими податками теж.
Зусиллями Артема у нас протягом 2023 року – гарні прибудови до кото-кіосків і постійний поточний ремонт.
Це той рівень апсайклінгу і комфорту, який ми можемо витиснути в наші часи.
Що таке апсайклінг.
Наші баночки з-під "Гурме" забирають волонтери на окопні свічки. Приємно.
Ще ми в боргах за ветеринарію. Це постійно у 2023-2024 роках було по декілька тисяч гривень. (Утім, про борги ветклінікам наші читачі знають весь час нашого існування, бо ветеринарія "золота", а випадки важкі).
Отак, загалом, ми й живемо.
Наші соцмережі стараємося вести регулярно і радувати вас котиками.
До зустрічі у Котомістечку! Мур!
